Марганецький заклад дошкільної освіти комбінованого типу №20 "БУРАТІНО"

Освітній процес в закладі дошкільної освіти відповідав вимогам Базового компоненту дошкільної освіти.

Педагоги ЗДО упродовж всього навчального року посилено працювали над створенням освітнього простору, який би спонукав дітей вести здоровий спосіб життя сьогодні і в майбутньому. Оптимальний стан здоров’я дітей забезпечувався через підвищення активної рухової діяльності, успішний фізичний розвиток, формування інтересу до різних видів рухової діяльності та просвітницьку роботу з батьками.

Головним завданням реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» педагогічний колектив вважав – розкрити дитині соціальний світ і допомогти їй здобути соціальний досвід, зрозуміти своє місце у соціумі як активного учасника. Соціальний розвиток дошкільників здійснювався в усіх видах діяльності. У дітей-випускників сформовані:

- готовність сприймати соціальну інформацію;

- навички соціальної поведінки, в т.ч. з безпеки життєдіяльності;

- здатність співчувати, співпереживати, робити добрі вчинки.

Але надзвичайно складно в умовах сучасного соціуму сформувати у дошкільників усвідомлене ставлення до себе як до вільної самостійної особистості та до своїх обов’язків, що визначаються зв’язками з іншими людьми. Слід докорінно змінити свою позицію від­носно сім'ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним. Саме це залишається одним з основних пріоритетів на майбутнє.

Показником роботи з реалізації завдань освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі»є сформованість природно-екологічної компетенції дошкільника. Враховуючи те, що дитина сприймає природне довкілля через призму бачення дорослого, вихователі допомагали дітям пізнавати природу в певній системі: на заняттях і поза заняттями, у процесі повсякденного життя, іграх, праці. У різний час дня проводились спостереження та експериментально-пошукова діяльність для збагачення знань і уявлень дітей про природу у формі дидактичних ігор, вправ із дидактичним матеріалом, цікавою формою роботи колектив закладу вважає проведення цільових екскурсій за межі дитячого садка.

З метою формування еколого - пізнавального розвитку шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей на краєзнавчому матеріалі природничого характеру і за допомогою народознавчого матеріалу в закладі були проведені відкриті заняття вихователями Маслик Л.В. «В пошуках істини», Романенко О.Ю. «Повітря навколо нас».

Реалізуючи зміст освітньої лінії «Дитина у світі культури», педагогічні працівники вводили дитину у світ предметно-практичної та духовно-мистецької діяльності, формували оптимальні для кожного дитячого віку практичні навички в цих видах діяльності, розвивали потребу в реалізації своїх творчих здібностей та здатність отримати задоволення від власної діяльності, виховували естетичне ставлення до предметів і творів культури.

У образотворчій діяльності результати дитячої творчості є успішними (діти фантазують, експериментують, вигадують оригінальні композиції), про це свідчать проведені конкурси дитячих малюнків «Правила поведінки в природі», «Портрет матусі», «Моя вишиванка».

На протязі року згідно річного плану проводились свята «Осінь в наш садок прийшла», «В нас ялинка – ось яка!», розваги Свято Знань», «У світі музичних звуків», «Зимові ігри та забави», «Весноньку вітаємо – зиму проводжаємо», «Космічні пригоди», «В цирк мерщій – там чудеса», «Котигорошко на спортивний лад» та лялькові вистави «Приходить казка до малят», «Рім – тім – тім», «Вередуля», «Як лисичка пташкою стала», «Зайчик захворів», «Як козенята з вовком потоваришували». Рівень проведених заходів свідчив про достатній рівень музичної культури вихованців.

Театральна діяльність старших дошкільників свідчить про деякі прогалини в організації цього виду діяльності. Потребує певних змін і підхід до використання художньої літератури та літературної діяльності дітей.

В закладі дошкільної освіти створено сприятливе ігрове розвивальне середовище. Вихователі задовольняли потребу дітей в ігрових діях, сприяли створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги, допомагали дитині в апробації майбутніх соціальних ролей. Спостереження за творчими іграми дітей старшого дошкільного віку підтверджує, що процес соціалізації в ході сюжетно-рольовихігор відбувається результативно та спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

Поряд з досягненнями, прослідковано та зроблено висновки, що вихованці лише частково виявляють імпровізацію, дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками. Отже, проблема організації життєдіяльності дітей на основі гри залишається актуальною і в подальшому: необхідно сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії.

Основним завданням педагогічного колективу у виконанні завдань освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» була сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. В вікових групах постійно оновлювалися посібники, дидактичні ігри.

Реалізація державних вимог в цій освітній лінії визначалась до рівня освіченості, розвиненості та вихованості випускника дошкільного закладу перед вступом до школи і здійснювалась на основі інтегрованого підходу. Правильний добір методів та прийомів навчання, поєднання словесних, наочних та практичних методів, широке використання дидактичних ігор та вправ дало в результаті достатній рівень життєвої компетентності дітей шести-семи років. За підсумками рівня життєвої компетентності дітей шести-семи років розроблені та надані педагогам важливі рекомендації, поради щодо активізації прагнення дитини до пізнання, а саме:

- націлювати дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем;

- збагачувати досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;

- надавати дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджуватися - не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації.

Директором та вихователем-методистом відповідно до річного плану роботи систематично проводилося вивчення стану життєдіяльності дітей, Різні види контролю були своєчасними, компетентними та охоплювали всі суттєві питання. Завдяки використанню різних форм і методів контролю, виведення його результатів на рівень управління, визначився позитивний вплив на підвищення якості роботи педагогів. Застосовуючи різноманітні схеми та картки контролю, адміністрація дотримувалась основних принципів діяльності: конкретні урахування всіх факторів під час аналізу занять та урахування індивідуальних особливостей вихователя.

Систематично проводився контроль за освітнім процесом, який був своєчасним і компетентним та охопив основні напрямки. В жовтні 2021 року адміністрацією закладу була проведена перевірка стану організації життєдіяльності дошкільників в умовах ЗДО. Під час перевірки вивчалося ведення ділової документації, предметно-ігрове середовище, наявність матеріально – технічної бази, було переглянуто 15 занять, проведених вихователями груп. На всіх заняттях в комплексі розв’язувались освітні, виховні, розвиваючі завдання, інтерес та свідоме ставлення до змісту заняття створювались завдяки доцільному використанню наочного матеріалу, ігровій мотивації, постійним позитивним емоційним налаштуванням, особистому заохоченню дітей. Активність дітей забезпечувалась зміною видів діяльності та чергуванням різних видів навантаження.

Основними недоліками були:

- відсутність диференційованого підходу до дітей з різним рівнем сформованості знань і умінь;

- недостатньо ефективна робота по формуванню зв’язного мовлення дітей.

Крім того відмічено запізнення початку занять через несвоєчасний прихід дітей до дошкільного закладу, що порушує режим і вносить корективи у розподіл діяльності дітей в часі, що є неприпустимим.

В лютому була проведена тематична перевірка «Формування логіко-математичної компетентності дітей шляхом розвитку уміння здійснювати математичні та логічні операції на заняттях із сенсорного та логіко – математичного розвитку». За час перевірки було встановлено, що робота по формуванню логіко-математичної компетентності дітей ведеться відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти, програм розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» та старшого дошкільного віку «Впевнений старт». У ході вивчення встановлено, що навчальна база в з логіко-математичної діяльності має необхідний демонстраційний та роздатковий матеріал, математичні дидактичні ігри для фронтальної і індивідуальної роботи на заняттях за розділами програми, для знайомства та обстеження є об`ємні та площинні геометричні фігури. Пізнавально-інтелектуальні осередки в групах оснащені дидактичними іграми математичної спрямованості.

Водночас під час вивчення питання було виявлено недоліки:

1. Відсутність системності в проведенні індивідуальної роботи з дітьми, які потребують допомоги.

2. Недостатнє використання дидактичних ігор з логіко-математичного розвитку дошкільнят з формування в дітей словесно-логічного мислення, вправ на розвиток вербально-логічної пам'яті, концентрації уваги.

Розвиток мовлення – це постійна актуальна тема для роботи з дітьми. Поза межами організованого навчання велась планомірна індивідуальна робота для закріплення мовленнєвих умінь і навичок, яких діти набули на заняттях. Мовленнєві вміння закріплювались і під час різних видів діяль­ності.

Організовуючи життєдіяльність дошкільників, педагоги стимулювали розвиток їх самосвідомості та самостійності. У різних видах діяльності вихователі залучали дітей до розв’язання реальних життєвих проблем, допомагали кожному вихованцю:

· оволодіти практичними і життєво необхідними вміннями;

· доводити до кінця розпочату справу, знаходити різні способи досягнення мети;

· навчитись орієнтуватися в нових умовах життя;

· посісти гідне місце в колі однолітків;

· відчувати межу допустимої поведінки;

· мати реалістичну самооцінку;

· не боятися робити помилки;

Але для забезпечення ефективності мовленнєвого розвитку, реалізації завдань, визначених у Базовому компоненті дошкільної освіти, вихователям необхідно використовувати розумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками, сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії,даючи можливість спілкуватися з однолітками - запитувати, повідомляти, пропонувати, одстоюва­ти власні думки.

Організована освітня діяльність здійснювалась з урахуванням розумового і фізичного навантаження. Основним акцентом у освітній роботі закладу дошкільної освіти була максимальна гуманізація педагогічного процесу та особистісно-орієнтований підхід.

Слід відмітити, що індивідуальна робота з дітьми планувалась з урахуванням даних моніторингового дослідження дітей, показників прояву форм активності, які дали змогу вихователям своєчасно виявляти відставання у засвоєнні дітьми програмових завдань та вносити корективи щодо усунення цих недоліків.

Ефективною формою методичної роботи стало проведення колективних переглядів занять. В ході відкритого перегляду, педагоги продемонстрували свою фахову майстерність, творчість, уміння цікаво і невимушено залучати дітей до пізнавальної та практичної діяльності за темою, підтримувати дитячу зацікавленість упродовж всього заняття. Кожне переглянуте заняття свідчило про велику попередню роботу з вихованцями і батьками. У кожного вихователя спостерігався свій особистий стиль підготовки та проведення освітньої роботи з малятами; у кожного педагога – були власні творчі родзинки, які варто запозичити іншим та впровадити у свою практику роботи.

Педагогічний колектив знаходився в постійному пошуку використання інноваційних методів та прийомів навчання та виховання дітей, спираючись на педагогіку співробітництва, а саме:

- надавати дітям права вибору;

- чути дітей, іти за ними;

- стимулювати до пізнавальної діяльності;

- винести на перспективу нездійсненні сьогоденні пропозиції;

- підтримати несміливих, невпевнених у собі дітей.

Освітню роботу під час воєнного стану здійснювали не лише вихователі. До цієї роботи долучалися вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, інструктор з фізкультури, музичний керівник, практичний психолог тощо.

Педагогічним працівникам вдається поступово долати стереотипи використання стандартних занять і сміливо впроваджувати заняття інтегрованого типу, що і підвищило рівень результативності освітнього процесу.